Неіндогерманські племена на теріторії України за часів Геродота. в. ІДербаківський — Прага. Відомий визначний югословянський вчений Ніко Жупаніч в ріжних своїх статях показав, що в географічній номенклатурі Югославії зустрічається досить імен, які поясняються не з індо- європейської, а з гиттітської мови, і таким чином представляють лінгвістичну нараллель до того антропологічного факта, що насе- лення дінарське представляє мишанину нордійської раси з рассою передньоазійською, до якої належало і населення гиттітської держави (Chatti). Ми знаємо, що більшість українського населення належить теж до дінарської расси, а тому и в склад українського населення мусіла теж входити расса передньоазійська, і се мусіло зазначитися в старій номенклатурі географічній України. Hüssing^ як и Wirth^ вважає, що ціла передгеродотова топономастіка між Кавказом і Альпами, як і багато імен народів є Каквазька. На жаль топонома- стікою на Українській теріторії нїхто не займався з (штандпункту) погляду кавказько-малоазійських мов. Такі назви рік, як Дон, Дніпро, Дністер, пояснили з осетської назви „dan" = вода. А осетську мову при тим вважають за іранську т. є індогерманську. Але чи „dan" є корінь індогерманський чи кавказько-малоазійський над сим не спинялися, і можна думати, що іранці позичили сей термін у передньоазійської расси. Що до народів живших за часів Геродота на теріторії тепе- рішньої України, то багато з них суть безперечно кавказько-мало- азійські, або як деякиі вчені звуть — яфетітські. Такі напр. були Геродотові Ταύροι, які жили в Криму. Classen^ в корні „taur" шукає значіння гори, бо в тирольських Альпах є гирський криж „Hohen Tauren"; і з другого боку в Кілікії істнують теж гори Taurus. В сих словах Classen^ бачить останки вимерлих мов, якими говорило колишнє населення живше ' Hüssing. Die Völkerschichte in Iran. Mitt. Antr. Ges., Wien 1916. ^ A. Wirth. Kassische Forchungen, Memnon. B.III, 19. ' K. Classen. Die Völker Europas zur jüngeren Steinzeit. 1912. S. 17. Неірдогерманскьки племена на теріторії України за часив Геродота. 255 ВІД Кавказу до Альп. Tomaschek'' теж каже що Ταύροι waren Stamm- verwandte der Σίνδοι, Ψήααιοι, Τορέται, Δόαχοι, /Ιανδάριοι, Κβρκέται oder Ζυγοί (черкеське tsug — чоловік.), які всі були аборігенами Кавказа. Але з другого боку Wirth^ указує на те, що „taur" в черкеській мові означає чоловіка taur -= Mann, звідтіль слово κένταυρος, бо ,,κεν" = черкеське Chen = кінь = Pferd; taur = Mann, κένταυρος = кінь-чоловік; аналогічно кретське Minotauros; Min = бик = Octis, і taur = Mann; Minotauros = бик-чоловік. Цікаво, що в українській мові збереглися слова миньо = бик; миня = корова. Κερκέται се є стара форма теперітнього імени Черкеси. На Україні вживалося на Київщині перед війною однаково и керез і через, в однім і тім же значінню = über. От же відповідно Wirtii'y як і Classen'y Ταύροι = суть Кавказці. Сінди і Меоти жили при Азовськім мори (Meotida); але Сінди на півдні, починаючи від устя р. Кубані (ύπανις). Сінди Кубанські і Сінди Малоазійські споріднені між собою. Миж Дніпром і Карпатами жили Άγά&υρΰοι, Άλαζωναι ι Καλλιπίόαι. По словам Геродота се були хліборобські племена. Tomaschek'' вважає їх за Трацькі племена. Kretschmer'' не згоджуєтьсь з етимологією Томашека. Άγάϋ-υραοι був великій нарід, який простягався від Дніпра, аж на Карпати, аж до вершин р. Maris'a (Herodot. IV. 49 і 100), Αωνιοως ό Περιηγητής vers. 310). Classen^ відносить Агатірсів теж до народів Кавказького пня. Wirth' видносить Агатірсів до Кассіів, то б то до передньоазійської раси до якої входять і Кавказьці. Vasmer, Hirt і Kretschmer вважають їх Траками, але не зовсїм слушно. Можливо що у них була тилькі трацька королівська дінастія, або правляча верства^". Алазони і Калліпіди напевне були мішані племена з хліборобів передньоазійської расси (кавказької або хатської) и з Траків, які представляли у них правляачу кляссу. Сі передньоазійські племена ніколи не були винищені номадами до кінця і збереглися в горах і густих лісах на північ вид степів у Губерніях Київській, Поділь- ській і Волинській. Так само як в Дінарських Альпах і на Балканах збереглися їхні родичи, що послужили основою південних словян. * Tomaschek. Kritik d. ältesten Nachrichten über den Skythischen Norden I. Sitz. Ber. Ak. Wiss. Wien. 1888. S. 721. 5 А Wirth. Kassisch? Forschungen. Memnon III. B. S. 30. 6 Tomaschek. Pauly Wissowa Realenc. B. I., s. 764; Sitz. Ber. Wien. Ak. Wiss. Philol. Cl. B. 99. і 116. Die Alten Thraken. ' Kretschmer. Pauly-Wissowa Real Lex. Reihe II, I s 929. * Classen. Die Völker Europas zur jüngeren Steinzeit, s. 16 і 66. ' Α. Wirth. Kassische Forschungen. Memnon B. III. s 19. ^° V. Scerbakivskyj. Zu Agathyrsenfragen Eurasie Septentrionalis Antiqua. B. IX. 256 В. Щербаківзький, Прага : Неіндогерманські племена на теріторії . . . Завдяки збереженню одної ї тої самої расси на Балканах і на Україні, расси субстратної передньоазійської, пояснюється не тільки незви- чайна близькість фізічного, або антропологічного типа теперішнього Українського народа і балканських словян, але теж і незвичайна подібність в народній культурі і мистецтві народнім, яка вражає кожного хто розглядав етнографічні музеї Балканські і Українські. Як здається, при такій близости рассовій і культурній помяанутих тут словянських народів и Малоазійсько-кавказьких між собою ся близість мусить видбитися і в мовнім скарбі, і для пояаснення деяких словяанських слів, іхнїх корнів треба шукати не тільки в індоевропейскім та урало-алтайськім словниках, але теж у словниках кавказько-малоазійських, на ш:о здається словянські філологи до сего часу звертали замало уваги. Рівно ж і навпаки для розуміння передньоазійських фоссільних мов, моглиби придатися деякі сло- вяанські словники а особливо Український. Було би бажано, щоб на праці такого етнольога як Н. Жупаніь бильшу увагу звернули по за межами Югославії. Les peuplades nonindoeuropéennes sur territoire de l'Ukraine à l'époque de Hérodote. Résumé. Dans Γ article ci-joint Γ auteur attire Γ attention des lecteurs sur Γ opinion de M. Niko Županič Γ éminent savant jugoslave qui établit une relation entre le sub- strat ethnique jugoslave et le substrat hittite du Π millennaire av. I. Chr.-il signale la relation analogue entre le substrat du peuple ukrainien et celui des peuples du Caucase et de l'Asie Mineure c a. d. des proches parents des Chatti-Hitites et cite les peuples de la souche caucasinne ou de Γ Asie Mineure qui habitaient Γ Ukraine à Γ époque de Hérodote il cite: Άγάθ-νραοί, Άλαξωναι, Δανόάριοι, Αύαχοι, Κερκέται ou Ζνγοΐ, Ψ(/σσιοι, ΣΙνδοι, Τορέται, Καλλιπίδαι et Ταύροι : Enfin l'auteur montre que l'etimologie de certains mots ukrainiens pourrait être déduite des langues faussiles de l'Asie Mineure et du Caucase. V Scerbakivskyj, Prague 25. X. 1937.